E-mail: info@sednev.biz / Тел:  +38 (093) 455 00 02 /  +38 (099) 455 00 02 / +38 (067) 830 02 65

Кримінальні проступки: що варто знати про новий закон
 

Наприкінці 2018 року парламент ухвалив Закон про кримінальні проступки — законопроект №7279-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Один з розробників закону Денис Монастирський повідомив на своїй сторінці у соцмережі, що днями цей закон підписав Президент

Навіщо розробляли такі зміни

Ініціатори Закону аргументують необхідність прийняття такого документу наступним: мовляв, злочини невеликої тяжкості, тобто ті, які не завдають значної фізичної або матеріальної шкоди, становлять майже половину від усіх розслідуваних в Україні. При цьому за чинним законодавством вони потребують проведення великої кількості слідчих дій, таких як допит свідків, експертизи, оголошення підозри, забезпечення захисту. Усе це призводить до необґрунтованої паперової тяганини і займає місяці роботи слідчого. Як наслідок, затягується розслідування дійсно тяжких і особливо тяжких злочинів — вбивств, зґвалтувань, контрабанди тощо.

Отже, злочини невеликої тяжкості треба перевести в розряд кримінальних проступків зі спрощеною схемою розслідування, розвантажити слідчих поліції, забрати дрібні справи, аби вони могли сумлінно розслідувати більш суттєві злочини.

Також існує думка, ніби, якщо простити процедуру розслідування проступків, у поліції нарешті з’явиться час на дрібні злочини. Тобто тим, хто звернеться до правоохоронців з приводу крадіжки телефону чи велосипеду не скажуть: «У нас є справи важливіші. Приходьте, коли Вас уб’ють».

Ще однією передумовою прийняття такого закону є необхідність на законодавчому рівні врегулювати застосування Кримінального процесуального кодексу України, де йдеться про досудове розслідування кримінальних проступків та їх судовий розгляд. Адже раніше такого документа не було.

Що саме назвали кримінальним проступком?

Відмінність кримінальних проступків від злочинів у тому, що вони мають значно менший рівень суспільної небезпеки. Логічно припустити, що і відповідальність за них має обмежуватись штрафом чи суспільно-корисними роботами, а вже ніяк не позбавленням волі.

Також до осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального проступку, не повинні застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (перебування у СІЗО). Стосовно них неможливо проводити негласні слідчі дії (спостереження за особою, прослуховування тощо).

Особливо цікавим є те, що після відбуття покарання така особа не матиме судимості.

Отже, кримінальним проступком Закон визначає діяння, за вчинення якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу не більше 51 тис. гривень або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Тобто некваліфіковані крадіжки, шахрайства, хуліганства, легкі тілесні ушкодження (усього 126 кримінальних правопорушень з Кримінального кодексу України) мають стати проступками.

Ще однією істотною зміною стане те, що за підготовку до вчинення кримінального проступку особа не притягатиметься до відповідальності. У випадку із злочином це передбачено.

Хто і як буде розслідувати?

За новим Законом проводити розслідування кримінальних проступків будуть не слідчі, а дізнавачі. До того ж значно скорочуються строки розслідування — не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках у строк до одного місяця.

Зазначається також, що до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань дізнавач матиме право невідкладно провести огляд місця події, відібрати пояснення, провести медичне освідування, зняти показання технічних пристроїв, вилучити знаряддя вчинення проступку, речі і документи.

Передбачене затримання особи

Через значно меншу ступінь суспільної небезпеки такий радикальний захід, як затримання підозрюваного у вчиненні кримінального проступку, застосовуватиметься у виключних випадках.

Так, на добу особа може бути затримана, якщо перебуває в нетверезому стані і своїми діями створює небезпеку для себе чи оточуючих. А на 3 доби, якщо порушник у відповідь на вимогу правоохоронця припинити протиправну поведінку чинить опір, продовжує вчинення проступку або намагається втекти.

У разі затримання особи суд має розглядати провадження невідкладно.

Зміни для прокурорів і суддів

Прокурор зобов'язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом із матеріалами дізнання (а якщо затримали нетверезого підозрюваного — протягом 24 годин) визначитися з долею кримінального провадження: закрити його, повернути матеріали дізнавачу і подовжити строк дізнання, звернутися до суду з обвинувальним актом або при ознаках скоєння злочину направити провадження для проведення досудового слідства.

Суд, отримавши обвинувальний акт від прокурора, має протягом 5 днів призначити судовий розгляд. Якщо обвинувачений визнає свою вину та згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає справу без виклику учасників до зали судових засідань.

Сідати п’яним за кермо — відтепер кримінально каране діяння

Окремо хочеться відмітити, що новий закон трансформує таке адміністративне правопорушення, як керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в кримінальний проступок.

Так, у Кримінальний кодекс України включили нову статтю 286-1, санкція якої передбачає покарання у вигляді штрафу від 17 до 34 тис. гривень з позбавленням  права керувати транспортними засобами на строк до 3 років. А при повторному вчиненні такого проступку максимальний штраф сягатиме 51 тис. гривень із забороною сідати за кермо від 2 до 3 років.

Зазначимо, що на сьогодні поліцейські не мають права затримувати водіїв напідпитку і вилучати у них автомобілі. Усе, що можуть правоохоронці, — це скласти адмінпротокол. Зі вступом у дію Закону ситуація істотно зміниться.  

Проблемні моменти

Правова спільнота розділилася на два табори. Одні святкують підписання Закону, інші ж налаштовані песимістично.

Мінусом називають те, що для спрощеного порядку розслідування тепер достатньо буде визнання своєї вини особою, якій навіть не надали адвокатську правову допомогу. А це дає можливість правоохоронцям для зловживань.

Залишається невідомим, і хто саме виступить органом дізнання, покликаним розслідувати кримінальні проступки. Буде створено спеціальний підрозділ, чи це ляже на плечі дільничним офіцерам?

Народний депутат України Олена Сотник дуже категорично відгукується про нововведення: «Цей закон не для людей, він для правоохоронців, і він спрощує життя тільки правоохоронцям. У той же час порушує ключове право громадян — не свідчити проти себе, порушує право на особисту свободу, порушує право на справедливий суд. Я вважаю, що цей закон не вирішить ані ті задачі, які ставлять перед собою зараз правоохоронні органи, — розвантаження, ані ті задачі, які ставимо перед собою ми, як законодавці, — захистити громадян від порушення прав людини.

Тому що людину можуть затримати на 72 години, примусити її давати пояснення, визнавати вину, можуть не дати належним чином ознайомитися з матеріалами і ще й потім відмовитися від справедливого суду. Адже не передбачено навіть можливості оскарження у суді, якщо, наприклад, у когось відібрали пояснення і використали їх як докази в цьому провадженні. Таким чином, на людей буде здійснюватися тиск, і це є жорстке порушення Конвенції з прав людини».

Нагадаємо, Закон набере чинності з 01.01.2020 року, до того часу потрібно внести зміни у велику кількість нормативно-правових актів.


 

«Избиратели, избирательный адрес которых находится на временно оккупированных территориях районов, городов, поселков и сел, их частей в Донецкой и Луганской областях, границы и перечень которых определяются Президентом Украины в порядке, предусмотренном Законом Украины« Об особенностях государственной политики по обеспечению государственного суверенитета Украины на временно оккупированных территориях в Донецкой и Луганской областях », могут не прилагать к заявлению документы, подтверждающие необходимость временного изменения места голосования».

Не позже, чем за пять дней до дня выборов обратиться в реестр избирателей с заявлением. Образец ниже. Справку переселенцев иметь не обязательно

И получить такое удостоверение

 

В день выборов приехать и проголосовать.

По такому же заявлению может проголосовать любой гражданин Украины с Донецкой, Макеевской, Луганской, Крымской пропиской или любой другой пропиской, проживающий на той территории. Для этого необходимо приехать на территорию, где откроются избирательные участки по выборам президента Украины, в реестр избирателей (они как правило находятся в райадминиистрациях). Сделать это нужно не позже, чем пять дней до дня голосования. Основание постановление ЦИК

Олег Поливанов


           

Юрій Сєднєв, радник з безпеки ТОВ “УкрМетАльянс”, адвокат


Пока СБУ продолжает обыски в помещениях УПЦ МП в рамках расследования уголовного дела о нарушении равноправия граждан, Фокус решил разобраться, как часто применяется данная статья, и нашел ряд примеров публичного нарушения равноправия граждан, на которые никто не обратил внимания

Интерес правоохранителей вызвало интервью наместника Киево-Печерской лавры митрополита Павла (Лебедя), который публично заявил, что предстоятель УПЦ КП Филарет "поцеловался с бесом". Теперь Павлу (Лебедю) грозит штраф, а обыски, переместившиеся в Житомирскую и Овручскую епархии, завершились изъятием печатной продукции, которая якобы содержит признаки разжигания религиозной и межконфессиональной розни. Её уже отправили на экспертизу. 

Популярное равноправие

В словах настоятеля лавры в СБУ нашли признаки преступления по статье 161 Уголовного Кодекса (нарушение равноправия граждан в зависимости от их расовой, национальной принадлежности, религиозных убеждений, инвалидности и по другим признакам). Стоит отметить, что в нынешнем году это далеко не первое дело с такой квалификацией.

С января число зарегистрированных уголовных производств по ст. 161 выросло по стране в 7 раз. Согласно открытой статистике ГПУ, если в январе в реестре было 10 уголовных производств, то уже к октябрю их количество выросло до 71. При этом 23 из них к настоящему времени закрыты из-за отсутствия состава преступления.

Выступление в СМИ далеко не единственный способ стать фигурантом уголовного расследования. Так, в феврале 2018 года Ватутинский городской суд Черкасской области рассмотрел дело местной жительницы, которая через соцсеть "ВКонтакте" сделала серию постов с фото и видео, расцененных как разжигание межнациональной розни. Суд освободил обвиняемую от ответственности по истечению сроков давности – от 2 лет за нетяжкие преступления. Несмотря на растущую статистику уголовных дел по статье 161, в судах есть только 3 приговора – все без реальных сроков.

"Статья 161 стала очень востребована в нашей стране, но необходимо понимать, что она применяется в строго ручном режиме и далеко не во всех случаях нарушения прав. Под действие этой статьи попадают любые публичные высказывания, в том числе в социальных сетях, которые нарушают права человека, прописанные в статье 35 Конституции Украины. Но как мы видим, есть целый ряд высказываний публичных людей и не только, которые остаются без внимания, – комментирует Фокусу Юрий Седнев, кандидат юридических наук, член комитета Национальной ассоциации адвокатов Украины по защите прав адвокатов и гарантий адвокатской деятельности, генерал-майор МВД в отставке.

Сядут все?

Стоит добавить, что среди множества разного рода высказываний, которые могут трактоваться как нарушение равноправия граждан, вне поля зрения СБУ остались заявления вполне публичных людей — чиновников, политиков и журналистов. К примеру, как нарушение закона (по аналогии) можно было бы трактовать заявление советника министра МВД Зоряна Шкиряка, где он допускает оскорбления в адрес настоятеля Киево-Печерской лавры:

Вообще фейсбук-лента советника министра может надолго обеспечить работой экспертов-лингвистов.

В социальных сетях остались и высказывания народного депутата Игоря Мосийчука о том, что Константинопольскому Патриархату нужно передать не только Андреевскую церковь, но и "какой-нибудь из храмов, который сейчас находится в пользовании секты схизматиков УПЦ МП", что также можно было бы трактовать как оскорбление чувств верующих или призывы к захвату храмов.

Помимо религиозной темы, общественный резонанс приобретают и конфликты на национальной почве. Так, весной нынешнего года ультранационалистическая организация С14 совершила нападение на лагерь ромов в Голосеевском парке, спровоцировав острую дискуссию в социальных сетях. Среди тех, кто позволил себе неоднозначные высказывания, отметился и журналист Роман Скрыпин.

Если же говорить о рядовых пользователях социальных сетей, то здесь у правоохранительных органов открывается весьма широкое поле для деятельности – особенно если учесть, как много ненависти временами можно встретить в постах и комментариях в социальных сетях.

Стоит отметить, что после регистрации преступления, поводом для чего может являться заявление гражданина или группы граждан, информация в СМИ и в социальных сетях, органы, которые ведут расследование, должны будут обратиться к лицу, от имени которого размещен пост, за подтверждением его слов.

"Если человек отказывается или утверждает, что от его имени кто-то создал страницу – уголовное производство открывают по факту и уже в рамках расследования необходимо установить, где, кем, когда создана страница и кто автор высказываний", – отмечает адвокат Юрий Седнев.

Чем грозит правонарушение

Один неосторожный пост в соцсетях может повлечь за собой штраф до 440 тысяч гривен. Если же разжигание розни было объединено с насилием, обманом или угрозами, или было совершено служебным лицом, то речь идет уже о лишении свободы на срок от 2 до 5 лет. Однако прецедентов применения такой меры пока нет.

"За прошедшие несколько лет таких фактов с реальным лишением свободы по статье 161 не было, – рассказал Фокусу действующий судья одного из районных судов Киева. – Но статья действительно очень удобная, за счет широты применения. Сбор фактов из СМИ или соцсетей уже будет основанием начать расследование, но при дальнейшем рассмотрении есть нюансы".

По словам судьи, проблема заключается в лингвистической экспертизе, которая должна подтвердить, что слова фигуранта содержат призывы, дискриминацию или унижение по одному из признаков – раса, вероисповедание, место жительства и прочее. Если экспертиза не устраивает сторону защиты, может быть затребована повторная экспертиза, которая даст противоположный первой результат. Длительность экспертиз, сроков судебного рассмотрения и ряд прочих процедурных моментов автоматически повышают вероятность освободить обвиняемого от наказания по истечению сроков давности (от 2 лет). Это, впрочем, не означает, что обвиняемый сможет таким образом избежать судимости.


"В бізнесі не буває зайвих запобіжних заходів, й вам приймати рішення, чи ризикувати діловою репутацією та своїм дітищем у цілому, тому що є ряд ситуацій, коли DPIA необхідна як повітря", - вважає Тетяна Андріанова, генеральний директор компанії Nota Group, голова комітету корпоративної безпеки групи компаній «Октава», член правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки.

Тетяна Андріанова, генеральний директор компанії Nota Group, голова комітету корпоративної безпеки групи компаній «Октава», член правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки